Ключові зміни трансфертного ціноутворення у 2019 році

Gestoria 27 Серпня, 2019 0

“Інформаційно-аналітичний центр “ЛІГА”, 2019 Електронне видання Юрист & Закон

№29, 15 серпня 2019
Посилання на статтю: https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA012953
© GESTORIA Ukraine
Автор: Тетяна Черняєва, фінансовий контролер ТОВ «ХЕСТОРІЯ Україна»

В Україні норми трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ) запроваджено з 1 вересня 2013 р. Останні зміни до Податкового кодексу України ( далі – ПКУ) щодо ТЦУ внесені Законом України ” Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” від 23.11.2018 р. № 2628-VIII, вони набули чинності із січня 2019 р.В Україні норми трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ) запроваджено з 1 вересня 2013 р. Останні зміни до Податкового кодексу України ( далі – ПКУ) щодо ТЦУ внесені Законом України ” Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” від 23.11.2018 р. № 2628-VIII, вони набули чинності із січня 2019 р.

Запровадження нових критеріїв визначення контрольованої операції

Операції між нерезидентом і його постійним представництвом в Україні

Усунена можливість неоднозначного тлумачення відносин постійного представництва з нерезидентом. За новими правилами, з 01.01.2019 не просто господарські операції, а й внутрішньогосподарські розрахунки, що здійснюються між нерезидентом і його постійним представництвом в Україні, також потрапляють під дію ТЦУ, у тому числі з фінансування свого постійного представництва нерезидентом, якщо інші вартісні критерії, установлені пп. 39.2.1.7 ПКУ, виконуються (пп. 39.2.1.1 та 39.2.1.4 ПКУ).

Операції за участю номінальних посередників

Згідно з новою редакцією пп. 39.2.1.5 ПКУ у разі залучення осіб, які не виконують у ланцюгу ( експортних та імпортних) господарських операцій між платником податків і нерезидентом істотних функцій, пов’язаних із придбанням (продажом) товарів (робіт, послуг), які не використовують у такій сукупності операцій істотних активів і/або не приймають на себе істотних ризиків, таку операцію вважають контрольованою.

До 01.01.2019 операції визнавалися контрольованими, якщо номінального посередника було включено до ланцюга операцій між резидентом і нерезидентом – пов’язаною особою такого резидента – платника податків.

Закріплення принципу превалювання сутності над формою для цілей ТЦУ

“Визначення та аналіз функцій, які виконуються сторонами операції, здійснюються на підставі укладених договорів, даних бухгалтерського обліку, фактичних дій сторін операції та фактичних обставин її проведення відповідно до суті операції” (новий абз. 24 пп. 39.2.2.4 ПКУ).

Відтепер пп. 39.2.2.10 і 39.2.2.11 установлено, що контрольовані операції визначають відповідно до фактичних умов їх проведення. Саме фактичним обставинам проведення операцій приділено особливу увагу. Фактичні обставини мають перевагу над попередньо оформленими договорами.

Узаконену норму, відповідно до якої контрольовану операцію для цілей ТЦУ документально не було оформлено, але яку було проведено, розглядають згідно з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними умовами її проведення: ураховують функції, які фактично виконували сторони операції; активи, які фактично використовували; та ризики, які фактично прийняла на себе й контролювала кожна із сторін.

Комерційні й фінансові характеристики контрольованої операції для цілей ТЦУ визначають згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення, навіть у разі невідповідності або відсутності документального оформлення такої операції.

Платнику податків буде недостатньо пред’явити контролюючому органу первинну документацію. Необхідно навести додаткові докази реальності здійснення операції. Інакше операцію може бути перекваліфіковано з урахуванням її економічної суті.

Визначення впливу активів на зіставність операцій

Конкретизовано порядок визначення зіставності комерційних і фінансових умов зіставних операцій з умовами контрольованої операції в частині дослідження, використання сторонами активів (виробниче обладнання, нематеріальні активи, фінансові активи), їх природи ( вік, ринкова вартість, розташування, наявність прав захисту), аналізу впливу нематеріальних активів – їх юридичне володіння, договірні умови використання, ексклюзивність, ступінь і тривалість правового захисту, географічна сфера застосування, строк корисного використання, стадії розроблення тощо (новий пп. 39.2.2.9 ПКУ).

Під час визначення зіставних умов операцій виникає можливість урахування характеристик активів, використаних у контрольованих операціях.

Починаючи з 2019 року вплив нематеріальних активів на операції з метою ТЦУ потрібно аналізувати відповідно до концепції DEMPE (п. п. 8 – 10 Плану BEPS). Концепція DEMPE (development, enhancement, maintenance, protection and exploitation) передбачає, що основну частину винагороди від користування нематеріальним активом мають отримувати компанії, що виконують операції з високою доданою вартістю, тобто розробляють, удосконалюють, підтримують, захищають та експлуатують такі активи.

Уточнення щодо складових аналізу зіставності

Запроваджено додатковий критерій вибору сторони, яку досліджують. У новій редакції пп. 39.3.2.7 ПКУ закріплено, що для дослідження вибирають сторону тільки за наявності документально підтвердженої фінансової інформації про контрольовану операцію. Крім іншого, в обраної сторони повинна бути найбільш повна й документально підтверджена інформація про фінансові показники контрольованої операції, які використовують для розрахунку показників рентабельності, передбачених ПКУ. Цей підхід спрямовано на підвищення якості економічного дослідження, забезпечення обрання найбільш доцільного методу ТЦУ відповідно до обставин конкретної контрольованої операції.

Обґрунтування рівня зіставності

Деталізовано підхід до вибору періоду, який аналізують для розрахунку показників рентабельності.

У разі надання платником податків документації з ТЦУ на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову й митну політику, новим абз. 4 пп. “и” пп. 39.4.6 ПКУ передбачено необхідність обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності інформації за кілька податкових періодів ( років) і розрахунку середньозваженого значення показника рентабельності.

Нові норми ст. 39 ПКУ дають важливі уточнення щодо складових аналізу зіставності. Рішення про обрання найбільш зіставного податкового періоду ( періодів) і сторони, яку досліджують, має бути підкріплено відповідними обґрунтуваннями й розрахунками, що забезпечать найбільший рівень зіставності під час економічного дослідження.

Зміни в разі проведення перевірок

Змінами, запровадженими з 01.01.2019, звужено можливості для бізнесу уникати контрольованих операцій. У редакції нового пп.39.5.2.13 ПКУ розширено механізми контролю за ТЦУ , а саме:

– у разі ненадання документів після отримання запиту про надання документів новою редакцією пп. 39.5.2.13 ПКУ контролюючому органу дано можливість проведення зустрічної звірки платників податків, які були задіяні в ланцюзі постачання товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав), що є предметом контрольованої операції.

Так, згідно з новою редакцією пп. 39.5.2.13 ПКУ контролюючий орган має право надіслати запит про надання документів (інформації), а в разі ненадання провести зустрічну звірку платників податків, задіяних у ланцюзі операцій, що є предметом контрольованої операції. Зазначена норма дозволяє контролюючим органам отримувати інформацію від платників податків, які формально не є сторонами контрольованої операції, але мають таку інформацію;

– відповідно до пп. ” в” пп. 39.5.2.13 ПКУ контролюючому органу надано право надсилати запити компетентним органам іноземних держав щодо предмета й обставин здійснення контрольованої операції та/або щодо господарської діяльності й фінансової звітності нерезидента – сторони контрольованої операції;

– пп. “г” пп. 39.5.2.13 ПКУ передбачено можливість проведення зустрічі з платником податків (уповноваженими ним особами) для обговорення методології визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу ” витягнутої руки”, застосованої контролюючим органом під час перевірки. Норма відповідає міжнародній практиці, що спрямована на:– покращення взаємодії між контролюючим органом і платником податків;

– пп. 39.5.2.7 ПКУ доповнено абзацом, відповідно до якого строк проведення перевірки платника податків із питань дотримання принципу ” витягнутої руки” переривається в разі розгляду судом позовів платника податків щодо призначення, проведення або предмета такої перевірки до завершення судових процедур. Норма унеможливлює процедурне уникнення перевірки.Податковий контроль за ТЦУ ґрунтується на принципі ” витягнутої руки” (arm’s length principle)

– міжнародному стандарті, погодженому державами – членами ОЕСР та країнами, які не є членами цієї організації, як рекомендований до використання щодо встановлення трансфертних цін для податкових потреб, що передбачає збільшення податкових зобов’язань пов’язаних осіб до рівня податкових зобов’язань непов’язаних осіб за умови відповідності комерційних і/або фінансових умов здійснених ними операцій.

Зміни в порядку нарахування пені після здійснення самостійного коригування зобов’язання з ТЦУ

Податковим законодавством передбачено право платників податків до початку перевірки провести самостійне коригування цін контрольованих операцій – суми податкових зобов’язань, якщо ціна або показник рентабельності контрольованої операції перебуває поза межами ринкового діапазону. У разі самостійного коригування зобов’язання з ТЦУ нарахування пені розпочинається після спливу 270 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (було 90 днів).

З метою імплементації норм Плану BEPS впроваджені зміни дост. 39 ПКУ. Так званий План BEPS (B ase Erosion and Profit Shifting – розмивання податкової бази та виведення прибутку з-під оподаткування) розробила О ЕСР ( Організація економічного співробітництва та розвитку) за активної підтримки країн G20.

Основна мета Плану BEPS – забезпечити оподаткування прибутку в тій державі, де фактично здійснюють підприємницьку діяльність, а також перешкоджати штучному переміщенню прибутку в низько податкові юрисдикції з метою ухилення від сплати податків.

На виконання Плану BEPS Кабінет Міністрів України спільно з НБУ оприлюднилипроект закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування”, який покликаний підтримати фінансову стабільність у країні в умовах переходу до вільного руху капіталу, підвищити ефективність податкового регулювання й запровадити єдині вимоги до прозорості ведення бізнесу в Україні за міжнародними стандартами.Головним рекомендаційно-методичним міжнародним документом у галузі податкового регулювання ТЦУ є Настанови О ЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб, основні норми яких імплементовано до ст. 39 ПКУ.

Посилання на статтю: https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA012953

[:ua]”Інформаційно-аналітичний центр “ЛІГА”, 2019 Електронне видання Юрист & Закон