Кошмар імпортера або Криза валютного ринку

Поряд з проведенням АТО на сході України, яку давно вже пора назвати війною, країну накрила криза фінансової сфери. Спроби уряду і новоспеченої голови Національного Банку України будь-якими засобами стабілізувати ситуацію, як ми бачимо, до поліпшень не призводять. А в деяких випадках, навіть сприяють нагнітанню масової паніки серед населення і істотного скорочення виконання частини контрактів серед імпортерів . Причина – банальна неможливість купити валюту.
Коріння проблеми
Як відомо, гарантом ліквідності валюти (у будь-якій країні світу) виступає національний банк. Саме цей інститут повинен стежити за тим, щоб національна валюта не скоювала різких курсових стрибків, щоб не падала занадто швидко по відношенню до більш сильних валют, і щоб її кількість хоч якось корелювалося з золотовалютним запасом країни (що, до речі, є одним з пунктів договору з МВФ, але зараз не про це).
Існує так званий міжбанківський валютний ринок. Це ринок, на якому імпортери, використовуючи банки як своїх представників, купують валюту для того, щоб розплатитися за контрактами з іноземними постачальниками. Завезти товар і поширити його кінцевому споживачеві через мережі магазинів або оптом (це вже хто як). До речі, приватні особи, набуваючи валюту в обмінних пунктах, що належать якому-небудь банку, за фактом роблять те саме. Тільки мета покупки може бути інша. Експортери ж продають частину валютної виручки (на даний момент – обов’язковий продаж 75% валютної виручки за контрактом). Торги на такому ринку відбуваються щодня, а учасники роблять заявки по ходу торгів. Якийсь банк продає, якийсь купує. Так проходить торгівля. Коли кількість заявок на продаж приблизно дорівнює кількості заявок на покупку, курс майже стоїть на місці, незначно коливаючись. Але от коли кількість заявок з однієї сторони значно перевищує пропозиції іншої … починаються проблеми. Заява Гонтаревої у Верховній Раді минулої п’ятниці про те, що на підтримку курсу гривні на позначці 8 гривень за долар минулим Урядом пішло 24 млрд. доларів, означає, що попит на долар на міжбанківському валютному ринку був набагато вищий, ніж пропозиція. І для того, щоб продавці не роздували ціну, Нацбанк повинен був задовольняти заявки всіх покупців валюти за курсом не вище восьми. Принцип простий: заявки на покупку виконуються в порядку зростання і, якщо комерційний банк хоче продати валюту, він повинен виставити заявку нижче ніж 8, щоб вона здійснилася. В іншому випадку, припустимо поставивши заявку по 8,01, вона виповниться тільки після виконання повної заявки Нацбанку по 8,00, а якщо врахувати, що Нацбанк виставляє на ринок безрозмірні лоти, то можна припустити, що заявка комерційного банку може і зовсім не здійсниться. Так штучно підтримував курс Національний Банк України. В принципі, це правильно … для будь-якої іншої країни. Не правильно тільки те, що ніхто не задавав питань, чому виник такий дисбаланс між обсягами купівлі та продажу. А треба було б. По суті, минулий уряд просто вийняв з Національного банку валюту за курсом 8 гривень за долар, і вивів цю масу з країни. Залишивши після себе велику дірку в золотовалютному запасі України.
Чорний ринок валюти
Розглянемо тепер картину, яку ми спостерігаємо на даний момент. НБУ оголошує про те, що підтримувати курс гривні він не буде. Буде плаваючий курс, заснований на балансі між заявками покупців і продавців. Експортери завмерли. Мало хто хоче отримати за товар долари і тут же перевести їх в гривню (75% виручки), яка знецінюється прямо на очах. Населення панікує і, намагаючись перевести свої заощадження в що-небудь стабільніше гривні, починає скуповувати валюту. Виникає дефіцит валюти на ринку. У такій ситуації, комерційні банки намагаються докупити відсутню валюту в Нацбанку. Але дістається далеко не всім. Про це-то і було сказано на доповіді пані Гонтаревої у Верховній Раді. Використовуючи цей вакуум, більшість банків наживаються. Давно відомо – там де дефіцит, завжди з’являється чорний ринок. Банки продають імпортерам долари, але за завищеним курсом, маскуючи різницю в курсі під збори за обслуговування. Приватним особам долари не дістаються взагалі. Навіть вищезгадана Гонтарева, голова Нацбанку України, і та не змогла купити долари в касі комерційного банку. Бізнес в такому середовищі сильно страждає. І не тільки бізнес, це ланцюгова реакція … страждають усі.
Багато співробітників нашої компанії – економісти, юрисконсульти, аудитори вважають, що це і є найбільш якісний показник нинішньої фінансової системи. Про те, хто в цьому винен – управлінська політика Нацбанку або сформована ситуація в країні, сперечатися можна довго, і винні, швидше за все, знайдені не будуть. Але ось хто постраждає від цього, зрозуміло без суперечок – кінцевий споживач, обиватель, проста людина – яких в Україні, без малого, сорок мільйонів. Саме він і заплатить ціну, до якої увійдуть і завищений курс, і штраф за прострочення платежу через неможливість своєчасно купити долари, і розрахуватися з постачальником, і ще бог знає що…
З надією на краще,
Ірина Туншина
Юридична консультація компанії «Хесторія Україна Плюс»

Write a Reply or Comment