Особливості складання податкової накладної

Податкова накладна – це документ, який на вимогу покупця (отримувача) зобов’язаний надати платник податку на додану вартість. Податкова накладна повинна, окрім іншого, містити печатку та підпис уповноваженої платником особи. Порядок складання податкової накладної визначається Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 січня 2014 року № 10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної». Незважаючи на те, що у даному документі чітко прописаний порядок та вимоги до складання та заповнення податкової накладної, на практиці часто виникають проблемні питання щодо її заповнення, що в подальшому можуть вплинути на податковий кредит та потягнути за собою чимало негативних для роботи підприємства наслідків. Тому, перед заповненням податкової накладної варто або ретельно вивчити порядок її заповнення, або Вам у нагоді стане консультація бухгалтера, який має досвід у даній сфері. Сьогодні існує велика кількість фірм, які спеціалізуються саме на такому напрямку діяльності як бухгалтерські послуги.

Складання податкової накладної

Розглянемо основні проблемні питання, які виникають на практиці заповнення податкової накладної.

По-перше, необхідно правильно вказати дату складання податкової накладної. Податкова накладна виписується по першій події – це або дата оплати, або дата відвантаження товару.

По-друге, необхідно правильно вказати назву підприємства та його місцезнаходження. Для того, щоб не допустити помилку при заповненні відповідних полів, необхідно запросити у покупця (отримувача) копію його Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість або Витяг з реєстру платників ПДВ. В даних документах, як правило, вказана повна назва підприємства та його місцезнаходження, згідно з якими заповнюються всі бухгалтерські та інші документи.

По-третє, необхідно обов’язково вказувати номер телефону підприємства. На практиці часто трапляються випадки незаповнення даного поля, що призводить до повернення некоректно заповненої податкової накладної постачальнику для її дозаповнення задля уникнення негативних наслідків.

По-четверте, згідно з Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 січня 2014 року № 10 починаючи з 14 січня 2014 року в податкових накладних треба вказувати лише індивідуальний податковий номер, а номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ через його скасування більше не вказується.

По-п’яте, необхідно правильно визначати податкові накладні, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з Податковим Кодексом України реєстрації в ЄРПН підлягають податкові накладні, сума ПДВ яких перевищує 10 тисяч гривень та податкові накладні, виписані при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України.

Також не слід забувати і про те, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість;  податкова накладна повинна складатися державною мовою, копія податкової накладної залишається у продавця, а оригінал видається покупцю та ін.

Таким чином, слід враховувати ці нюанси та слідувати Порядку заповнення податкової накладної, щоб підприємство не позбавили права на податковий кредит та не наклали адміністративне стягнення за порушення вимог законодавства. Іноді консультація бухгалтера спеціалізованої фірми, яка надає бухгалтерські послуги, вбереже Вас від негативних наслідків.

Новохацька М.Ю.