З першого січня 2015 Уряд порадував нас оновленим податком на нерухомість. Нагадаємо, що раніше податком обкладалися житлові та нежитлові площі, що перевищували: в будинках – 250 м. кв., в квартирах -120 м. кв.

З 01.01.2015 податком обкладаються: у будинках – площі, що перевищують 120 кв. м., в квартирах – площі, що перевищують 60 кв. м. Якщо у власності платника податку є і будинок і квартира, то податком обкладається вся площа, що перевищує 180 кв. м сумарно.

Якщо у власності платника податку знаходиться кілька однотипних видів нерухомості – кілька квартир або декілька будинків, то податок нараховується на сумарну площу квартир за вирахуванням 60 м. кв., і на сумарну площу будинків за вирахуванням 120 м. кв.

Що стосується ставки податку на нерухомість.

Повноваження по встановленню ставки податку, а це до 2% від мінімальної заробітної плати в рік за кожен квадратний метр оподатковуваного площі (24.36 грн.) передали місцевим органам влади. Хочеться окремо відзначити, що місцеві органи влади, наділені новими повноваженнями, тепер в праві збільшувати розмір неоподатковуваної площі і встановлювати додаткові пільги для фізичних осіб, виходячи з рівня доходів і розміру власності.

Пільги по податку для фізичних осіб не надаються на об’єкт оподаткування, якщо його площа перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування, а також на об’єкти оподаткування, що використовуються з метою отримання доходів.

Не підлягають оподаткуванню будівлі дитячих будинків сімейного типу, гуртожитки, житлова нерухомість непридатна для проживання, зокрема, у зв’язку з аварійним станом, а також житло, яке належить дітям – сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками ), але не більше одного такого об’єкта на дитину.

Не є об’єктом оподаткування нежитлова нерухомість, яка використовується суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, які здійснюють свою діяльність у малих архітектурних формах (МАФ) і на ринках; будівлі промисловості, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а також об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх НІП підприємств.

Делегування повноважень місцевим органам самоврядування в частині встановлення розміру ставки податку це правильно, оскільки з місця воно видніше – рівень життя в кожному регіоні країни різний, значить, і ставка податку може бути різною. Однак, як вважають юристи нашої компанії, все, що стосується можливості надання пільг для фізичних осіб, було, щонайменше, зайвим. Не важко здогадатися, які саме фізичні особи отримають ці пільги. Якщо хотіли б допомогти малозабезпеченим, то могли б це провести на загальнодержавному рівні.

Для довідки: у таких містах як Париж чи Лондон, самотній пенсіонер (на відміну від сформованих у нас стереотипів про рівень життя в Європі) не може на середньостатистичну пенсію утримувати квартиру в центрі через високі податки (розмір яких відрізняється в залежності від району міста). Тому найчастіше, виходячи на пенсію, такі люди переїжджають на околиці або у квартири меншої площі.

Юридична консультація компанії «Хесторія України Плюс»  

Ірина Туншина