Регулювання обігу електронних грошей

Нещодавня постанова Національного банку України дещо спантеличила власників електронних гаманців. Нагадаємо: Нацбанк постановою від 19 червня 2014 № 378 вніс зміни до Положення про електронні гроші в Україні.

По суті, в цьому вбачається перша спроба регулювання ринку електронних грошей, хоча і базується вона на вельми поверхневому розумінні суті процесу. На жаль, це буденна практика: все затиснути, заборонити, повісити величезний замок, а право видавати ключ, і то – на певний період часу, надати комусь одному.

Раніше в обмеженнях використання електронних грошей був всього один пункт – у гаманці можна було тримати не більше восьми тисяч гривень. Тепер же обмежень додалося. По-перше, ліміти на переказ для фізосіб – не більше 500 грн. на день і не більше 4000 грн. на місяць. По-друге, це стосується користувачів-суб’єктів господарювання, отримувати електронні гроші вони можуть тільки в обмін на безготівкові кошти, а розплачуватися можуть тільки за товари під якими розуміються: продукція, роботи, послуги, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу. Крім того, обмежена загальна сума електронних грошей, які можуть бути використані протягом року, сумою у розмірі 35000 гривень. Ось так одним махом була серйозно лімітована вся електронна торгівля на території України.

Мабуть, регулювання ринку в розумінні авторів постанови – це, перш за все, жорсткий контроль. Це чітко проглядається в тій частині документа, яка стосується ліцензування подібної діяльності. Там чітко вказано, що агентами за розрахунками можуть бути виключно банки та небанківські кредитні організації, що мають ліцензію Національного банку на переказ коштів без відкриття рахунків.

Випускати електронні гроші (бути емітентами) уповноважені лише банки. Вони ж беруть на себе зобов’язання щодо їх погашення.

Тут проглядається деяке лобіювання, проте нічого не можна стверджувати, не маючи достатньо вагомих доказів. Розрахунки в електронних грошах це пристойний шматок фінансового пирога, відсотки з обороту якого поки що отримують не банки, а компанії-власники даного сервісу. Вони ж – агенти за розрахунками. Але, судячи з починань Нацбанку, – це поки що …

Постанова, однак, залишила цілий архіпелаг білих плям на карті он-лайн платежів. Наприклад, що заважає завести десяток електронних гаманців, щоб не перевищувати ліміт. Безумовно, можна ввести обов’язкову ідентифікацію українських електронних гаманців, але хто і як заборонить завести гаманець в іноземній валюті в сервісі, який в Україні навіть не зареєстрований або не ліцензований, і проводити розрахунки в мережі, при тому на такій відстані від регулюючої руки Нацбанку, що її вплив там буде нульовим. На відміну від України, Інтернет кордонів не має. Ну і наостанок найцікавіше: в оферті найпоширенішої системи електронних платежів «Веб мані» чітко сказано: веб мані – це взагалі не гроші, це зобов’язання.

Хочеться вірити в те, що дана постанова не зажене в тінь і без того не дуже прозорі схеми електронної комерції, а дії Нацбанку під егідою регулювання не трансформуються в спробу монополізації даного сегменту. Поживемо – побачимо.

Для довідки: Частка покупок в он-лайні становить близько 40% і постійно зростає, причому близько половини цієї суми припадає на розрахунки за допомогою електронних грошей (веб мані, яндекс гроші і т.д.).

Станом на даний момент згадані зміни ще не діють, тому що вищевказана постанова НБУ набуде чинності з моменту її опублікування. Проте вже зараз необхідно взяти до відома нові правила використання електронних грошей, щоб не порушити їх в подальшому. Враховуючи, що Положення про електронні гроші в Україні не містить умов про відповідальність за порушення встановлених ним правил, вбачається висновок про те, що контроль за їх дотриманням забезпечуватиметься НБУ через комерційні банки, які безпосередньо мають відносини з клієнтами або опосередковано через агентські договори, укладені з агентами, що вступають у відносини з клієнтами. При цьому, контроль за дотриманням граничнодопустимої суми використання електронних грошей протягом року клієнтами здійснюватиметься на стадії їх придбання у емітентів або комерційних агентів, контроль за дотриманням фізичними особами граничнодопустимої суми переказу електронних грошей здійснюватиметься агентами за розрахунками при обміні електронних грошей на готівкові або безготівкові, а контроль за цільовим використанням коштів суб’єктами господарювання – або на стадії перерахування грошових коштів, або за фактом здійснення операцій. Вищевикладене свідчить про те, що в більшості випадків клієнтам буде відмовлено у здійсненні операції з електронними грошима через порушення правил, що не повинно тягти за собою відповідальності. Однак у випадку, якщо порушення буде мати місце, то за нього клієнт може бути притягнутий до відповідальності, зокрема адміністративної.

Юридична консультація компанії “Хесторія Україна-Плюс”